Bokmålsordboka
forsumpe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forsumpe | forsumper | forsumpa | har forsumpa | forsump! |
| forsumpet | har forsumpet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forsumpa + іменник | forsumpa + іменник | den/det forsumpa + іменник | forsumpa + іменник | forsumpende |
| forsumpet + іменник | forsumpet + іменник | den/det forsumpede + іменник | forsumpede + іменник | |
| den/det forsumpete + іменник | forsumpete + іменник | |||