Bokmålsordboka
fornøye
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å fornøye | fornøyer | fornøyde | har fornøyd | fornøy! |
| fornøyet | har fornøyet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| fornøyd + іменник | fornøyd + іменник | den/det fornøyde + іменник | fornøyde + іменник | fornøyende |
| fornøyet + іменник | fornøyet + іменник | den/det fornøyede + іменник | fornøyede + іменник | |
| den/det fornøyete + іменник | fornøyete + іменник | |||