Bokmålsordboka
forlyste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forlyste | forlyster | forlysta | har forlysta | forlyst! |
| forlystet | har forlystet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forlysta + іменник | forlysta + іменник | den/det forlysta + іменник | forlysta + іменник | forlystende |
| forlystet + іменник | forlystet + іменник | den/det forlystede + іменник | forlystede + іменник | |
| den/det forlystete + іменник | forlystete + іменник | |||
Походження
fra lavtysk; jamfør lystЗначення та вживання
Приклад
- i to måneder skal forestillingen forlyste nordmenn som er glade i teater
Фіксовані вирази
- forlyste segmore seg
- forlyste seg med å lese tegneserier