Bokmålsordboka
foreligge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å foreligge | foreligger | forelå | har foreligget | foreligg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| foreliggen + іменникforeligget + іменник | foreligget + іменник | den/det foreligne + іменник | foreligne + іменник | foreliggende |
Походження
fra tysk; av fore-Значення та вживання
Приклад
- det foreligger ingen sikre bevis;
- boka foreligger i nytt opplag;
- det må foreligge en misforståelse
- brukt som adjektiv
- de foreliggende forslagene