Bokmålsordboka
flimre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flimre | flimrer | flimra | har flimra | flimr!flimre! |
| flimret | har flimret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flimra + іменник | flimra + іменник | den/det flimra + іменник | flimra + іменник | flimrende |
| flimret + іменник | flimret + іменник | den/det flimrede + іменник | flimrede + іменник | |
| den/det flimrete + іменник | flimrete + іменник | |||
Походження
fra tysk; beslektet med flamme (1Значення та вживання
Приклад
- det flimret for øynene mine;
- bildene flimrer over skjermen
- brukt som adjektiv
- et flimrende stearinlys