Bokmålsordboka
feide 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å feide | feider | feida | har feida | feid! |
| feidet | har feidet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| feida + іменник | feida + іменник | den/det feida + іменник | feida + іменник | feidende |
| feidet + іменник | feidet + іменник | den/det feidede + іменник | feidede + іменник | |
| den/det feidete + іменник | feidete + іменник | |||
Значення та вживання
føre en feide (1