Bokmålsordboka
ørevitne
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| et ørevitne | ørevitnet | ørevitner | ørevitnaørevitnene |
Значення та вживання
person som vitner om noe han eller hun selv har hørt;
jamfør øyevitne