Bokmålsordboka
evangelisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å evangelisere | evangeliserer | evangeliserte | har evangelisert | evangeliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| evangelisert + іменник | evangelisert + іменник | den/det evangeliserte + іменник | evangeliserte + іменник | evangeliserende |
Походження
fra engelskЗначення та вживання
gjøre evangeliet kjent;
Приклад
- evangelisere på gata