Bokmålsordboka
urutinert
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| urutinert | urutinert | urutinerte | urutinerte |
Значення та вживання
som har lite rutine (1);
Приклад
- en urutinert kusk;
- hun er ny og urutinert i stillingen