Bokmålsordboka
erobring
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en erobring | erobringen | erobringer | erobringene |
| жіночий | ei/en erobring | erobringa | ||
Значення та вживання
- det å erobre noe eller noen
Приклад
- normannernes erobring av England;
- erobringen av verdensrommet
- noe som er erobret;
Приклад
- skryte av sine erobringer