Bokmålsordboka
staurhull, staurhøl
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| et staurhøl | staurhølet | staurhøl | staurhølastaurhølene |
| et staurhull | staurhullet | staurhullstaurhuller | staurhullastaurhullene |
Значення та вживання
hull til en staur (1)