Bokmålsordboka
levendefødt
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| levendefødt | levendefødt | levendefødte | levendefødte |
Значення та вживання
som lever ved fødselen;
motsatt dødfødt (1)
Приклад
- levendefødte barn
- brukt som substantiv:
- måle barnedødelighet per 1000 levendefødte