Bokmålsordboka
resonere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å resonere | resonerer | resonerte | har resonert | resoner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| resonert + іменник | resonert + іменник | den/det resonerte + іменник | resonerte + іменник | resonerende |
Походження
av latin resonareЗначення та вживання
gi resonans (1)