Bokmålsordboka
eludere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å eludere | eluderer | eluderte | har eludert | eluder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| eludert + іменник | eludert + іменник | den/det eluderte + іменник | eluderte + іменник | eluderende |