Bokmålsordboka
ekspropriere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ekspropriere | eksproprierer | eksproprierte | har ekspropriert | eksproprier! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ekspropriert + іменник | ekspropriert + іменник | den/det eksproprierte + іменник | eksproprierte + іменник | eksproprierende |
Походження
gjennom fransk, fra middelalderlatin; av latin ex ‘ut’ og proprius ‘egen’Значення та вживання
tvinge til å overføre eiendom eller lignende til det offentlige mot vederlag;
Приклад
- ekspropriere jord;
- kommunen eksproprierte ti eiendommer for å bygge den nye veien