Bokmålsordboka
eime
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å eime | eimer | eima | har eima | eim! |
| eimet | har eimet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| eima + іменник | eima + іменник | den/det eima + іменник | eima + іменник | eimende |
| eimet + іменник | eimet + іменник | den/det eimede + іменник | eimede + іменник | |
| den/det eimete + іменник | eimete + іменник | |||