Bokmålsordboka
dynge 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dynge | dynger | dynga | har dynga | dyng! |
| dynget | har dynget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dynga + іменник | dynga + іменник | den/det dynga + іменник | dynga + іменник | dyngende |
| dynget + іменник | dynget + іменник | den/det dyngede + іменник | dyngede + іменник | |
| den/det dyngete + іменник | dyngete + іменник | |||
Значення та вживання
samle i en dynge (1, 1);
Приклад
- dynge masse ost på pizzaen;
- søppelet dynget seg opp;
- kontoret ble dynget ned av forespørsler