Bokmålsordboka
dulme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dulme | dulmer | dulma | har dulma | dulm! |
| dulmet | har dulmet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dulma + іменник | dulma + іменник | den/det dulma + іменник | dulma + іменник | dulmende |
| dulmet + іменник | dulmet + іменник | den/det dulmede + іменник | dulmede + іменник | |
| den/det dulmete + іменник | dulmete + іменник | |||