Bokmålsordboka
dufte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dufte | dufter | dufta | har dufta | duft! |
| duftet | har duftet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dufta + іменник | dufta + іменник | den/det dufta + іменник | dufta + іменник | duftende |
| duftet + іменник | duftet + іменник | den/det duftede + іменник | duftede + іменник | |
| den/det duftete + іменник | duftete + іменник | |||
Значення та вживання
sende ut god lukt;
lukte (2) godt
Приклад
- dufte av nyslått høy;
- det dufter kaffe