Bokmålsordboka
dimme 4
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å dimme | dimmer | dimma | har dimma | dim! |
| dimmet | har dimmet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| dimma + іменник | dimma + іменник | den/det dimma + іменник | dimma + іменник | dimmende |
| dimmet + іменник | dimmet + іменник | den/det dimmede + іменник | dimmede + іменник | |
| den/det dimmete + іменник | dimmete + іменник | |||
Походження
kortform av dimittereЗначення та вживання
dimittere (1) eller bli dimittert etter militærtjeneste