Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
8 результатів

Словник нюношка 8 oppslagsord

vertikal 2

прикметник

Походження

frå nylatin, av latin vertex ‘kvervel, isse’, av vertere ‘vende’

Значення та вживання

  1. Приклад
    • dra ei vertikal linje;
    • vertikale stolpar
  2. som gjeld oppstigande ledd i ein institusjon, ein prosess eller liknande
    Приклад
    • vertikale paternalistiske band
    • brukt som adverb:
      • ulike aktørar samarbeidde både horisontalt og vertikalt

Фіксовані вирази

  • vertikal integrasjon/integrering
    det at ein aktør eller eigar kontrollerer fleire (eller alle) ledd i ein produksjon (frå råvare til ferdig vare)
Сторінка статті

forkaste

forkasta

дієслово

Походження

frå lågtysk eller tysk; av for- (2

Значення та вживання

ikkje godta;
vrake, avvise, støyte bort
Приклад
  • forkaste framlegget;
  • kroppen forkasta det transplanterte organet

Фіксовані вирази

  • forkaste seg
    om berglag: forskyve seg vertikalt slik at laget brest
Сторінка статті

stigerøyr

іменник середній або жіночий

Походження

av stige (2

Значення та вживання

vertikalt røyr på oljeplattform som transporterer væske oppover
Сторінка статті

stikksag

іменник жіночий

Значення та вживання

  1. handsag med smalt, tilspissa blad
  2. elektrisk handhalden sag med vertikalt, smalt sagblad
Сторінка статті

forkaste seg

Значення та вживання

om berglag: forskyve seg vertikalt slik at laget brest;
Sjå: forkaste
Сторінка статті

diagonal 2

прикметник

Значення та вживання

som går på skrå
Приклад
  • ein diagonal strek
  • brukt som adverb
    • brikka kan flyttast horisontalt, vertikalt og diagonalt
Сторінка статті

forkasting

іменник жіночий

Значення та вживання

  1. det å forkaste;
    Приклад
    • forkasting av det politiske systemet
  2. i geologi: rørsle i berglag der ei blokk flyttar seg skrått eller vertikalt langs ei anna blokk;
    stad der jordskorpa har forkasta seg
    Приклад
    • det er mange små forkastingar i feltet
Сторінка статті

hovudgjerde

іменник середній

Походження

norrønt hǫfðagerð, gerð av gera ‘gjere’, opphavleg ‘noko som er laga til å ha hovudet på’; jamfør gjerde (2

Значення та вживання

  1. del av seng der hovudet kviler;
  2. vertikalt endestykke i ei seng i den enden ein har hovudet;
Сторінка статті