Розширений пошук

12 результатів

Словник нюношка 12 oppslagsord

underordne

underordna

дієслово

Походження

frå tysk

Значення та вживання

sortere under;
føye etter;
gjere avhengig av;
jamfør underordna
Приклад
  • underordne eigne vurderingar eit overordna mål

Фіксовані вирази

underkaste

underkasta

дієслово

Походження

truleg etter lågtysk

Значення та вживання

utsetje nokon for
Приклад
  • underkaste nokon streng disiplin

Фіксовані вирази

innordne

innordna

дієслово

Походження

etter tysk einordnen

Значення та вживання

plassere inn i eit system;
jamfør ordne (1)
Приклад
  • innordne helsestellet under generalplanen

Фіксовані вирази

  • innordne seg
    underordne seg, tilpasse seg
    • han greier å innordne seg alle forhold

underkaste seg

Значення та вживання

tilpasse seg;
Приклад
  • underkaste seg lovene

underordne seg

Значення та вживання

Приклад
  • underordne seg autoritetane

underordning

іменник жіночий

Значення та вживання

  1. det å underordne eller vere underordna
    Приклад
    • underordning under ein leiar
  2. i språkvitskap: det å vere underordna (3);
    til skilnad frå sideordning (2)

underordna

прикметник

Походження

av underordne

Значення та вживання

  1. som har eller gjeld ei lågare stilling (utan særleg avgjerdsmakt)
    Приклад
    • ha ei underordna stilling
  2. som rangerer eller sorterer under (noko anna);
    Приклад
    • vere underordna lova;
    • gruppa er underordna ein større samskipnad
  3. i språkvitskap: som er eit avhengig ledd i ein større heilskap
    Приклад
    • undersetningar er underordna setningar
  4. mindre viktig
    Приклад
    • eit underordna spørsmål;
    • vere av underordna verdi

subsumere

subsumera

дієслово

Походження

av latin sub- og sumere ‘ta’; jamfør sub-

Значення та вживання

samanfatte under noko;
klassifisere, underordne

innordne seg

Значення та вживання

underordne seg, tilpasse seg;
Sjå: innordne
Приклад
  • han greier å innordne seg alle forhold

disiplin

іменник чоловічий

Походження

av latin disippel ‘opplæring’; jamfør disippel

Значення та вживання

  1. evne og vilje til å underordne seg reglar;
    det å halde orden;
    Приклад
    • vise disiplin;
    • halde disiplin i klassa
  2. felt innanfor eit fagområde eller ein sport;
    Приклад
    • pedagogikken vart ein vitskapleg disiplin;
    • skiskyting er ein heller ny disiplin i idretten