Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
54 результатів

Словник букмола 54 oppslagsord

juridisk

прикметник

Походження

av latin juridicus

Значення та вживання

som gjelder rettsvitenskapen eller rettsystemet;
Приклад
  • et lengre juridisk studium;
  • søke juridisk hjelp;
  • framgangsmåten er ikke juridisk holdbar;
  • en juridisk bindende avtale

Фіксовані вирази

  • juridisk person
    rettssubjekt som ikke er en fysisk person, men en institusjon med juridiske rettigheter og plikter, for eksempel en stat, en kommune, en stiftelse eller forening
Сторінка статті

språk

іменник середній

Походження

av lavtysk sprake

Значення та вживання

  1. system som mennesker bruker for å utrykke seg og kommunisere;
    menneskelig tale
    Приклад
    • språket skiller menneskene fra dyra
  2. variant av språk (1) brukt av en folkegruppe eller i et geografisk område;
    Приклад
    • klassiske språk;
    • snakke flere fremmede språk;
    • norsk er et språk med mange dialekter
  3. Приклад
    • juridisk språk;
    • studere Hamsuns språk;
    • opposisjonen brukte et kraftig språk
  4. uttrykksmiddel som minner om språk (1)
    Приклад
    • fuglenes språk;
    • musikkens språk
  5. brukt som etterledd i sammensetninger: system for kommunikasjon
  6. brukt som etterledd i sammensetninger: enkelt setning

Фіксовані вирази

  • snakke samme språk
    legge det samme i ord og begreper;
    forstå hverandre
    • politikerne snakker ikke samme språk som velgerne
  • tale sitt tydelige/eget språk
    vise noe tydelig
    • tallene taler sitt tydelige språk;
    • bildene taler sitt eget språk
  • ut med språket
    si det du vet
Сторінка статті

umulighet

іменник жіночий або чоловічий

Значення та вживання

  1. det å være umulig (1)
    Приклад
    • det er ingen umulighet at laget vinner turneringen
  2. juridisk forhold som gjør at en part i en avtale ikke kan oppfylle sine forpliktelser
    Приклад
    • det forelå en økonomisk umulighet
Сторінка статті

skitten

прикметник

Походження

norrønt skitinn

Значення та вживання

  1. som ikke er ren;
    tilsølt, møkkete
    Приклад
    • være skitten på hendene;
    • skitne klær
  2. (moralsk) upassende, ofte seksuell
    Приклад
    • skitne tanker;
    • hold de skitne hendene dine for deg selv
  3. som er moralsk eller juridisk betenkelig
    Приклад
    • en skitten valgkampanje;
    • skitne knep
Сторінка статті

juridisk kjønn

Значення та вживання

kjønn slik det er offisielt registrert i samfunnet;
Se: kjønn
Приклад
  • Stortinget har vedtatt en lov om endring av juridisk kjønn
Сторінка статті

fri rettshjelp

Значення та вживання

statlig rettshjelp i form av gratis advokathjelp og annen juridisk bistand;
Сторінка статті

forgå seg

Значення та вживання

gjøre noe som er moralsk eller juridisk galt;
misfare seg;
Se: forgå
Приклад
  • en forbryter som forgår seg igjen og igjen
Сторінка статті

fysisk person

Значення та вживання

i jus: person i vanlig forstand;
til forskjell fra juridisk person;
Se: fysisk
Сторінка статті

rettshjelp

іменник жіночий або чоловічий

Значення та вживання

  1. rettskyndig hjelp
  2. institusjon som gir rettskyndig hjelp

Фіксовані вирази

  • fri rettshjelp
    statlig rettshjelp i form av gratis advokathjelp og annen juridisk bistand
Сторінка статті

person

іменник чоловічий

Походження

norrønt persóna; fra latin

Значення та вживання

  1. Приклад
    • bilen har plass til fem personer
  2. skikkelse i film, roman eller lignende
  3. i jus: individ eller sammenslutning som har juridiske rettigheter og forpliktelser;
  4. i grammatikk: trekk innenfor pronomen (i mange språk også verb) som angir om et utsagn gjelder den/de som snakker (1. person), den/de det snakkes til (2. person), eller den/de det snakkes om (3. person)
    Приклад
    • pronomenet ‘vi’ er i 1. person flertall

Фіксовані вирази

  • andre person
    grammatisk trekk som viser at et utsagn gjelder den eller de det snakkes til
    • det personlige pronomenet i andre person flertall er ‘dere’;
    • ‘du’ er 2. person entall
  • første person
    grammatisk trekk som viser at et utsagn gjelder den eller de som snakker
    • det personlige pronomenet i første person entall er ‘jeg’;
    • ‘vi’ er 1. person flertall
  • i egen person
    selv;
    uten stedfortreder
    • statsråden kom i egen person
  • tredje person
    grammatisk trekk som viser at et utsagn gjelder den eller de det snakkes om
    • det personlige pronomenet i tredje person flertall er ‘de’;
    • ‘han’, ‘hun’ og ‘det’ er 3. person entall
Сторінка статті