Перейти до основного вмісту
Доступність
ordbøkene.no, Cловник букмола та Словник нюношка

Розширений пошук

Простий пошук
Про розширений пошук
5 результатів

Словник букмола 5 oppslagsord

finis

іменник чоловічий

Походження

fra latin

Значення та вживання

Сторінка статті

fin

прикметник

Походження

sent norrønt fínn ‘blank, glatt’; opprinnelig av latin finis med betydning ‘avsluttet, fullendt’

Значення та вживання

  1. Приклад
    • en fin vin;
    • en fin løsning;
    • fine forhold;
    • fint føre;
    • ha det fint;
    • så fint!
    • få noen fine dager;
    • føle seg i finere form
    • brukt som adverb:
      • greie seg fint;
      • det går fint
  2. som det er lett å like;
    behagelig, pen
    Приклад
    • ta på seg de fineste klærne sine;
    • en fin gutt;
    • fine farger;
    • en fin dag;
    • fem fine ting du kan gjøre i helgen
  3. av høy ætt, fornem (2)
    Приклад
    • være av fin familie;
    • ha fine fornemmelser
    • brukt som substantiv:
      • maten var forbeholdt de fine
    • brukt som adverb:
      • snakke fint
  4. Приклад
    • et tvers igjennom fint menneske
    • brukt som adverb:
      • behandle noen fint
  5. varsom, taktfull
    Приклад
    • de har tatt imot henne på en fin måte
  6. brukt ironisk for å uttrykke skepsis eller mild kritikk
    Приклад
    • du er meg en fin en
  7. tynn, spe
    Приклад
    • fin tråd
  8. glatt, jevn
    Приклад
    • fin hud
  9. småkornet, findelt
    Приклад
    • fin sand;
    • fint mel;
    • fin netting
    • brukt som adverb:
      • hakke noe fint
  10. følsom, nøyaktig
    Приклад
    • ha en fin hørsel;
    • fine nyanser;
    • fine målinger;
    • fint håndarbeid tar tid
    • brukt som adverb:
      • fint gradert
  11. Приклад
    • fint gull
  12. brukt som forsterkende adverb: helt, pent
    Приклад
    • han var fint nødt til å følge rådet

Фіксовані вирази

  • fin i farten
    beruset
    • han er allerede fin i farten
  • fin på det
  • fint lite
    svært lite
  • sitte fint i det
    være ille ute
Сторінка статті

finitt 2

прикметник

Походження

fra latin, perfektum partisipp av finire ‘ende, avgrense’; beslektet med finis

Значення та вживання

  1. til forskjell fra infinitt (2, 1)
    Приклад
    • en finitt mengde
  2. om verbalform: som kan stå alene som verbal i en setning;
    til forskjell fra infinitt (2, 2)
    Приклад
    • presens, preteritum og imperativ er finitte former
Сторінка статті

finans

іменник чоловічий

Вимова

finanˊs eller  finanˊgs

Походження

gjennom fransk, fra italiensk; beslektet med latin finire ‘avslutte’ og finis

Значення та вживання

  1. bransje (1) som omfatter økonomi og finansiering
    Приклад
    • bank og finans;
    • den internasjonale finansen
  2. i flertall: økonomi (1)
    Приклад
    • kommunens finanser;
    • hvordan er det med finansene dine?
Сторінка статті

-is

іменник чоловічий

Походження

fra svensk slang; opphavlig fra latin i ord som canis, finis

Значення та вживання

suffiks brukt til å danne substantiv;
i ord som doldis, frekkis og kjendis
Сторінка статті