Nynorskordboka
marginalisere
marginalisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å marginaliseraå marginalisere | marginaliserer | marginaliserte | har marginalisert | marginaliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| marginalisert + іменник | marginalisert + іменник | den/det marginaliserte + іменник | marginaliserte + іменник | marginaliserande |
Значення та вживання
gjere marginal;
halde utanfor
Приклад
- ein stor del av folket er marginalisert og fell utanfor i arbeidslivet
- brukt som adjektiv:
- ei sårbar og marginalisert gruppe