Nynorskordboka
bunte
bunta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å buntaå bunte | buntar | bunta | har bunta | bunt!bunta!bunte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bunta + іменник | bunta + іменник | den/det bunta + іменник | bunta + іменник | buntande |
Значення та вживання
binde i bunt (1)
Приклад
- bunte høy;
- bunte kvistene saman med tau