Nynorskordboka
ærekrenkje, ærekrenke
ærekrenkja, ærekrenka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ærekrenkaå ærekrenke | ærekrenker | ærekrenkte | har ærekrenkt | ærekrenk! |
| å ærekrenkjaå ærekrenkje | ærekrenkjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ærekrenkt + іменник | ærekrenkt + іменник | den/det ærekrenkte + іменник | ærekrenkte + іменник | ærekrenkande |
| ærekrenkjande | ||||
Значення та вживання
krenkje ærekjensla til nokon gjennom ord eller handling;
Приклад
- føle seg ærekrenkt
- brukt som adjektiv:
- kome med ærekrenkjande påstandar