Nynorskordboka
ærgjerrig, æregjerrig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| æregjerrig | æregjerrig | æregjerrige | æregjerrige |
| ærgjerrig | ærgjerrig | ærgjerrige | ærgjerrige |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
som trår etter vyrdnad;
Приклад
- ein ærgjerrig og profilert advokat;
- ærgjerrige foreldre