Nynorskordboka
vægje
vægja
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vægjaå vægje | vægjer | vægde | har vægd | væg! |
| har vægt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vægd + іменник | vægd + іменник | den/det vægde + іменник | vægde + іменник | vægjande |
| vægt + іменник | ||||
Походження
norrønt vægja(st), av vægr ‘som vil halle snart til den eine og snart til den andre sida’; samanheng med vege (2Значення та вживання
gje etter, gje seg, vike for
Приклад
- ho vægde ikkje for dei;
- dei vægde ikkje vêr