Nynorskordboka
vinde 2
vinda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vindaå vinde | vind | vatt | har vunde | vind!vitt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vunden + іменник | vunde + іменник | den/det vundne + іменник | vundne + іменник | vindande |
Походження
norrønt vinda; samanheng med vende (3Значення та вживання
- vikle tråd eller liknande rundt noko;
Приклад
- vinde ein tråd om handa
- heise, fire eller slepe med vinde (1, 1)