Nynorskordboka
veto
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit veto | vetoet | veto | vetoa |
Походження
frå latin ‘eg forbyr’Значення та вживання
rett til å hindre vedtak eller forkaste lovframlegg
Приклад
- leggje ned veto mot noko
Фіксовані вирази
- absolutt vetorett til å stanse vedtak
- utsetjande vetoveto som berre mellombels stoggar eit lovforslag;
suspensivt veto