Nynorskordboka
vernebu
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vernebu | vernebur | vernebudde | har vernebudd | vernebu! |
| har vernebutt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vernebudd + іменник | vernebudd + іменник | den/det vernebudde + іменник | vernebudde + іменник | vernebuande |
| vernebutt + іменник | ||||
Значення та вживання
setje (land eller folk) i stand til å møte ulykker, farar, fiendar eller liknande;
jamfør mobilisere
Приклад
- vernebu kysten mot oljesøl;
- hæren var fullt vernebudd under krisa