Nynorskordboka
veritabel
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| veritabel | veritabelt | veritable | veritable |
Походження
frå fransk, av verité ‘sanning’; av latin verus ‘sann’Значення та вживання
som har alle dei typiske eigenskapane;
retteleg, skikkeleg
Приклад
- ryke i hop i eit veritabelt slagsmål