Nynorskordboka
verifisere
verifisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å verifiseraå verifisere | verifiserer | verifiserte | har verifisert | verifiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| verifisert + іменник | verifisert + іменник | den/det verifiserte + іменник | verifiserte + іменник | verifiserande |
Походження
frå mellomalderlatin; av latin verus ‘sann’ og facere ‘gjere’Значення та вживання
- stadfeste at noko er rett
Приклад
- verifisere ei avskrift
Приклад
- verifisere ein teori;
- dei har verifisert hypotesen