Nynorskordboka
brutalisere
brutalisera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å brutaliseraå brutalisere | brutaliserer | brutaliserte | har brutalisert | brutaliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| brutalisert + іменник | brutalisert + іменник | den/det brutaliserte + іменник | brutaliserte + іменник | brutaliserande |