Nynorskordboka
vegre
vegra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vegraå vegre | vegrar | vegra | har vegra | vegr!vegra!vegre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vegra + іменник | vegra + іменник | den/det vegra + іменник | vegra + іменник | vegrande |
Походження
frå lågtysk; samanheng med norrønt vega ‘kjempe, drepe’Значення та вживання
setje seg imot;
nekte
Приклад
- han vegra å tale offentleg
Фіксовані вирази
- vegre segstille seg avvisande;
vere negativ;
kvi seg- han vegrar seg for å be om hjelp;
- eg vil vegre meg for å stille til attval