Nynorskordboka
vedstå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vedstå | vedstår | vedstod | har vedstått | vedstå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vedstått + іменник | vedstått + іменник | den/det vedståtte + іменник | vedståtte + іменник | vedståande |
Значення та вживання
refleksivt: vedkjenne seg (1);
stå ved (2, 11)
Приклад
- vedstå seg ei tidlegare utsegn