Nynorskordboka
vanke
vanka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vankaå vanke | vankar | vanka | har vanka | vank!vanka!vanke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vanka + іменник | vanka + іменник | den/det vanka + іменник | vanka + іменник | vankande |
Походження
truleg frå lågtysk; same opphav som norrønt vakka ‘reke, drive ikring’Значення та вживання
- fare ikring, ferdast
Приклад
- vanke mykje på kafear
- bli, vere å få
Приклад
- det vankar god mat og drikke;
- det vankar godord
Фіксовані вирази
- vanke samanhalde seg saman (med)