Nynorskordboka
uvitig, uvettig, uvitug, uvettug
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| uvettig | uvettig | uvettige | uvettige |
| uvettug | uvettug | uvettuge | uvettuge |
| uvitig | uvitig | uvitige | uvitige |
| uvitug | uvitug | uvituge | uvituge |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| uvettigare | uvettigast | uvettigaste |
| uvettugare | uvettugast | uvettugaste |
| uvitigare | uvitigast | uvitigaste |
| uvitugare | uvitugast | uvitugaste |
Значення та вживання
- lite gjennomtenkt;
Приклад
- uvitig køyring;
- stille uvitige spørsmål