Nynorskordboka
utrette
utretta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utrettaå utrette | utrettar | utretta | har utretta | utrett!utretta!utrette! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utretta + іменник | utretta + іменник | den/det utretta + іменник | utretta + іменник | utrettande |
Походження
av lågtysk utrichtenЗначення та вживання
utføre, gjere, greie
Приклад
- utrette ærendet sitt;
- ikkje få utretta stort