Nynorskordboka
utprøve
utprøva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utprøvaå utprøve | utprøver | utprøvde | har utprøvd | utprøv! |
| har utprøvt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utprøvd + іменник | utprøvd + іменник | den/det utprøvde + іменник | utprøvde + іменник | utprøvande |
| utprøvt + іменник | ||||
Значення та вживання
lære å kjenne i praktisk bruk;
prøve ut, røyne ut
Приклад
- utprøve eit produkt, ein metode