Nynorskordboka
uteksaminere
uteksaminera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å uteksamineraå uteksaminere | uteksaminerer | uteksaminerte | har uteksaminert | uteksaminer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| uteksaminert + іменник | uteksaminert + іменник | den/det uteksaminerte + іменник | uteksaminerte + іменник | uteksaminerande |
Значення та вживання
gje avsluttande eksamen;
utdanne ferdig
Приклад
- skulen uteksaminerer 50 teknikarar kvart år;
- bli uteksaminert frå ein høgskule
- brukt som adjektiv:
- sterk auke i uteksaminerte kandidatar