Nynorskordboka
utarte
utarta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å utartaå utarte | utartar | utarta | har utarta | utart!utarta!utarte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| utarta + іменник | utarta + іменник | den/det utarta + іменник | utarta + іменник | utartande |
Походження
frå tysk ausartenЗначення та вживання
utvikle seg til noko verre
Приклад
- sparinga kan utarte til griskleik;
- diskusjonen utarta til krangel;
- spelet utarta seg i andre omgang