Nynorskordboka
ure, urde
ura, urda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å uraå ure | urar | ura | har ura | ur!ura!ure! |
| å urdaå urde | urdar | urda | har urda | urd!urda!urde! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ura + іменник | ura + іменник | den/det ura + іменник | ura + іменник | urande |
| urda + іменник | urda + іменник | den/det urda + іменник | urda + іменник | urdande |
Походження
av ur (1Значення та вживання
byggje eller dekkje med (større) steinar
Приклад
- urde opp ein mur;
- urde ned dei døde