Nynorskordboka
uoverkomeleg, uoverkommeleg
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| uoverkomeleg | uoverkomeleg | uoverkomelege | uoverkomelege |
| uoverkommeleg | uoverkommeleg | uoverkommelege | uoverkommelege |
Значення та вживання
som ein ikkje greier;
som ikkje lèt seg overkome
Приклад
- eit uoverkomeleg arbeid;
- uoverkomelege oppgåver
- brukt som adverb:
- det var uoverkomeleg dyrt