Nynorskordboka
unnslå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å unnslå | unnslår | unnslo | har unnslått | unnslå! |
| har unnslege |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| unnslått + іменник | unnslått + іменник | den/det unnslåtte + іменник | unnslåtte + іменник | unnslåande |
| unnslegen + іменник | unnslege + іменник | den/det unnslegne + іменник | unnslegne + іменник | |
Походження
frå lågtysk, opphavleg ‘slå laus’Фіксовані вирази
- unnslå segseie nei, vegre seg, avslå;
be seg friteken- ho ville ikkje unnslå seg da ho vart beden om det