Nynorskordboka
umyndiggjere
umyndiggjera
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å umyndiggjeraå umyndiggjere | umyndiggjer | umyndiggjorde | har umyndiggjort | umyndiggjer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| umyndiggjord + іменник | umyndiggjort + іменник | den/det umyndiggjorde + іменник | umyndiggjorde + іменник | umyndiggjerande |
Значення та вживання
- gjere umyndig (2)
Приклад
- umyndiggjere ein på grunn av sinnssjukdom
- gjere umyndig (3)
Приклад
- kjenne seg umyndiggjord i samfunnet