Nynorskordboka
brime
brima
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å brimaå brime | brimar | brima | har brima | brim!brima!brime! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| brima + іменник | brima + іменник | den/det brima + іменник | brima + іменник | brimande |
Значення та вживання
om sjø: brytast eller bli opprørt mot land