Nynorskordboka
briljere
briljera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å briljeraå briljere | briljerer | briljerte | har briljert | briljer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| briljert + іменник | briljert + іменник | den/det briljerte + іменник | briljerte + іменник | briljerande |
Походження
gjennom fransk briller ‘stråle, blenkje’; frå italiensk brillareЗначення та вживання
glimre med ytre framferd eller dugleik;
greie seg strålande
Приклад
- briljere med god teknikk;
- briljere i selskapslivet;
- briljere på piano