Nynorskordboka
udugeleg, udugleg
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| udugeleg | udugeleg | udugelege | udugelege |
| udugleg | udugleg | uduglege | uduglege |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| udugelegare | udugelegast | udugelegaste |
| uduglegare | uduglegast | uduglegaste |
Значення та вживання
- som ikkje har evner eller innsatsvilje;
Приклад
- ho er udugeleg til huarbeid;
- udugelege snikkarar
Приклад
- udugelege reiskapar;
- bilen er heilt udugeleg